5 грудня світова громадськість вдесяте відзначила День волонтера, проголошений ООН у 2001-му році. Цього дня в сотні країн на чотирьох континентах був представлений перший звіт про розвиток волонтерства у світі.

В Києві презентація Звіту ООН проходила в стінах Червоного корпусу, в аудиторії філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Організаторами заходу, представниками ООН та Волонтерів ООН, були запрошені чиновники Державного комітету молоді та спорту та працівники неурядових організацій. 

Учасники дискусії. Виступ Тараса Тимчука (Центр волонтеріату “Добра Воля” та Ресурсний центр "Гурт").

Лозунгом події можна назвати фразу зі Звіту: "Волонтери є багатством народів". Однак учасники конференції говорили не лише на святкові теми, досить гострою виявилась дискусія про Закон України "Про волонтерство" та перспективи подальшого розвитку руху.

У виступах іноземних доповідачів, панів Олів’є Адама (постійний координатор системи ООН в Україні) та Джованні Моцареллі (координатор програми Волонтери ООН) звучали слова застороги щодо профанації цінностей волонтерства. Такою загрозою, наприклад, може стати підміна принципу добровільності нашим традиційним "добровільно-примусовим" залученням молоді. Були розглянуті хибні уявлення про волонтерство, наведені цікаві факти про тенденції розвитку руху в Україні та світі:

• близько 3/5 молодих українців протягом 2011 року брали участь у волонтерських заходах;
• лише 10% волонтерів залучалися до цієї діяльності організаціями "третього сектору";
• з 500 найбільших команій світу близько 450 реалізують програми залучення своїх працівників до волонтерства (наприклад, ми повідомляли про спільні заходи зі страховою компанією Alico та з українським відділення Microsoft).

Представники органів державної влади звітувалися про залучення волонтерів до реалізації проекту "Давай разом". Йшла мова і про поширення волонтерського руху в Україні, координацію зусиль волонтерів. Однак під час дискусії з представниками неурядових організацій, чиновники з'ясували для себе: громадські організації не мають потреби в координуючому органі в системі уряду країни. Головною і кричущою потребою третього сектора нині є внесення змін до Закону України "Про волонтерство". Прийнятий у першому читанні він ставить під сумнів можливості НУО, в тому числі й Карітасу, офіційно працювати з волонтерами. Пані Тетяна Лях (ВГЦ "Волонтер") озвучила обнадійливу інформацію про співпрацю НУО та комітету Верховної Ради по підготовці Закону до розгляду в другому читанні з відповідними змінами та доповненнями. 

Але найважливішими, зокрема, для студентів КНУ Шевченка, тобто потенційних волонтерів, стало питання про те як волонтерство змінює життя людей, в тому числі, й самих волонтерів. Розповіді громадський діячів, організаторів волонтерського руху в Україні, підсумували висновком: це варто спробувати.

Відвідувачі київського Карітасу не з чуток знають про роботу волонтерів, їх залучення до діяльності Соціального центру. Завдяки їх зусиллям, на сьогодні тут регулярно проводиться кіноклуб і заняття з художньої творчості. Дізнавшись про День волонтера, один з активних учасників життя в Карітас, Сашко Широбоков, написав таку подяку волонтерам Карітас:

• Вони мені подобаються, волонтери, вони з нами проводять цікаві заняття. Робимо з ними гарні малюнки, робимо фігурки з пластиліну і глини. Вони працюють безкоштовно, тому що вони добрі і люблять дітей, тобто нас. Ось такі в Карітасі волонтери.

Цьогоріч нами була започаткована добра традиція представляти наших волонтерів у розділі сайту Статті: наприклад, ця про Тамару Довгич та інша про Вероніку Бабченко. За можливістю, продовжимо їх портретну галерею в цьому і в новому році.

Новина на сайті ООН в Україні (тут же очікуємо на Звіт).
Новина на Першому національному (відео).