До Великодніх свят залишалося два тижні, коли працівники Карітасу вирушили в Тернопільську область для участі в хресній дорозі від Заздрості до Зарваниці. В тих місцях народився, виріс, навчався духовний провідник нашого народу, Патріарх Йосип Сліпий. Основу прочанської групи склали віряни Української греко-католицької церкви.

Проща традиційно організована настоятелем храму Святителя Миколи на Аскольдовій могилі, отцем Ігором. Цьогоріч її здійснили близько сотні прочан з Києва, Хмельницького, Кам'янця-Подільського, Тернополя. 
Початок квітня - досить ранній час для багатогодинного переходу. Погода дуже мінлива: хресну дорогу супроводили і крижаний вітер, і дощ, і град, і сніг, і шквал, і ясне сонце. Здолавши відрізок шляху, була можливість перепочити в автобусах, в них проїхали частину дороги. Хоч як тяжко було йти, читання та співи на стаціях (зупинках на шляху) нагадували про більші страждання двотисячолітньої давнини. В цій дорозі пригадувався літеральний зміст фраз "узяти й нести свій хрест", "хресне страждання" і "ноша моя - легка".

Зворушливі моменти нашої дороги: прогулянка в музеї Патріарха Йосипа, вітальна промова біля храму на його батьківщині, спільна молитва й трапеза в православному храмі, славень "Ще не вмерла.." біля пам'ятника повстанцям, заключна частина переходу, коли нарешті визирнуло сонце, прихід у зарваницький духовний центр.

Троє працівників Соціального центру, секретар, соціальний працівник та кухар долали шлях разом із рідними, друзями, своїми ближніми з церковної або міської громади. Крім духовного зиску, ми отримали чергову можливість спілкування з іншими працівниками мережі Карітас. Тут зустрілися з фахівцем тернопільського центру, з командою отця Ігора, яка розвиває діяльності суспільного служіння в дусі Caritas.

На час публікації статті пройшло вже три тижня від часу прощі, але враження залишаються такими ж яскравими. Вдячні всім, завдяки кому стала можливою наша мандрівка.